На головну
Про село Історія Гостьова Фото Повідомлення


Толока в Медведівці більше...

Вертеп 2011рік більше...

23 липня відбулася екскурсія в Гошівський монастир більше...

Вручення форми футбольні команді с.Чесники більше...

За кошти проекту на базі сільської бібліотеки буде створено інформаційний центр. більше...

Енергозберігаючі заходи в Чесниківській ЗОШ 1-2 ступенів ІІ-етап більше...

Історико-краєзнавчий нарис “Чесники — давнє село Опільського краю“ / Роман Коритко і Денис Белей/
 Біла алея /Мар'яна Яворська/
 Поезії /Мар'яна Яворська/

Чесники — давнє село Опільського краю
Чесники — давнє село Опільського краю
Роман Коритко, Денис Белей
 

ст. 122-124

жив у сільській місцевості. Працював над підручником оперного солоспіву для середніх та вищих музичних шкіл. Залишив заповіт, щоб діаспора Америки чи Канади видала цей підручник для вжитку. Несподівано помер 4 липня 1945 р., коли йшов до церкви на Богослужіння.
Жителі Чесник пам`ятають про свого земляка, талановитого оперного співака Романа Любінецького. Свідчення того, було вшанування його пам`яті у 110-ту річницю від дня народження. Забігаючи наперед, сповістимо, що в Народному домі 3 грудня 1995 р. відбувся присвячений Роману Любінецькому вечір...
Про третього видатного духовно-політичного діяча священика о. Михайла Блозовського вже розповідь велася. Його заслуга, що з іменем священика в селі пов`язано зародження патріотичного підпільного руху, який своєю метою передбачав побудову незалежної Української держави. На жаль, не знаємо, про його долю після Другої світової війни. Бо, як уже повідомлялося, останній раз у Чесниках  був за часів німецької окупації. Але посіяне о. Михайлом Блозовським зерно у 40—50-их роках зійшло рясно і врожайно. Чесники на Рогатинщині стали одним з найорганізованіших сіл, в якому всі жителі піднялися на боротьбу за своє національне визволення. Священик о.Михайло Блозовський був організатором на Рогатинщині політичної партії "Фронт національної єдности" (ФНЄ).
Зі згадкою про священика о. Михайла Блозовського якраз на черзі ще раз повернутися до молодіжної підпільної націоналістичної організації, що виникла у кінці 30-их років. Її початок пов`язують з іменем чесниківського пароха, хоч він не повністю розділяв ідеї ОУН. Але так сталося, що його вихованці дуже швидко у своїх намаганнях перевершили виховника. Членами молодіжної ОУН нагадаємо були: Петришин Михайло Петрович (провідник), Кухар Михайло Федорович, Камінський Ярослав Степанович, Шеремета Мирон Михайлович, Росоловський Ярослав Михайлович, Росоловський Дмитро Михайлович, Владика Остап, Петрів Микола Іванович, Петрів Михайло Іванович, Шеремета Василь Федорович. То були героїчні юнаки, які згодом улились в лави УПА, стали підпільниками після приходу других совітів і зі зброєю в руках боролися за визволення свого народу і побудову самостійної української держави.
Польська поліція намагалася придушити будь-який прояв національного духу, жорстко переслідували кожного, хто посмів підняти свій протест супроти існуючого окупаційного режиму Речі Посполитої. Рознюхали рогатинські жандарми про молодіжну організацію націоналістичного спрямування у Чесниках . Разом із священиком було заарештовано найактивніших її членів: провідника Михайла Петришина, його перших помічників Ярослава Камінського та Михайла Кухаря. Усіх трьох жандарми запроторили до Бережанської тюрми, звідки на волю вони вийшли у вересні 1939 р. після розпаду польської держави.
Після арешту в 1939 р. о. Михайла Блозовського парохом Чесник став о. Олекса Базюк. На парафії він пробув до 1944 р. За часів панської Польщі юнаки з Чесник змушені були служити у війську. У 20 - 30-их роках польськими жовнірами було понад 20 чесниківчан. Оскільки не маємо можливості визначити, коли хто відбував військову повинність, то подамо їх узагальнений список:
Владика Михайло Степанович
Шеремета Василь Григорович
Вадика Михайло Дмитрович 
  Шеремета Петро Іванович
 Гривнак Степан Іванович   
    Шеремета Мирон Олексійович
Гривнак Василь Ількович    
   Шермета Василь Федорович
Гривнак Михайло Ількович    
Шеремета Семен Федорович
Наконечний Василь
Шулевський Василь
Пилипів Дмитро Миколайович
 Щепанський Стах Гратович
Польовий Михайло Ількович
Щепанчук Михайло Миколайович
Польовий Йосип Ількович   
Росоловський Северин
Яновський Семен Степанович
Шеремета Володимир Степанович
Ястріб Михайло Пилипович
Шеремета Семен Федорович
Під кінець 30-их років XX ст. у повітрі все відчутніше пахло Другою світовою війною. Ситуація загострилася, коли між СРСР і Німеччиною було підписано таємний військовий пакт, що згодом дістав назву Молотова-Ріббентропа. Було зрозумілим, що польська держава доживає свої останні дні. Грім ударив у вересні 1939 р., коли на Польщу зі сходу посунула Червона армія, а з заходу — гітлерівські полки. Але ще до того Рогатинщину заполонили польські втікачі. Вони намагалися прорватися до Румунії. До них приєдналася і місцева польська верхівка. З нею дременув з Чесник разом з родиною дідич Мелінський. Зник з села вночі, коли всі вже спали. Подекуди трапилося мародерство та грабунки з боку польських офіцерів. Українці у відповідь нападали на польські загони і відбирали зброю. Зазнав нападу дідич Данильча Францішек Бєсядецький.
Кілька днів у Чесниках панувало безладдя. Всі з тривогою чекали подальшого розвитку подій. Вже було відомо, що 17 вересня червоноармійці перейшли річку Збруч і швидким темпом просуваються на захід, начебто хотіли випередити свого союзника гітлерівську Німеччину і зайняти якомога більше території вже той час здеморалізо¬ваної польської держави.
Настрої чесниківчан були різні, були й такі, що з надією очікували приходу Радянської влади. Щоправда, окремі з них у душі потерпали, бо вже знали про масові репресії над простим людом у Радянській Україні. Найнетерпіливіше на появу радянського війська чекало єврейське населення, вбачаючи у тому можливість урятуватися від масового запроторення до концтаборів, яке проводилося у Німеччині.