На головну
Про село Історія Гостьова Фото Повідомлення


Толока в Медведівці більше...

Вертеп 2011рік більше...

23 липня відбулася екскурсія в Гошівський монастир більше...

Вручення форми футбольні команді с.Чесники більше...

За кошти проекту на базі сільської бібліотеки буде створено інформаційний центр. більше...

Енергозберігаючі заходи в Чесниківській ЗОШ 1-2 ступенів ІІ-етап більше...

Історико-краєзнавчий нарис “Чесники — давнє село Опільського краю“ / Роман Коритко і Денис Белей/
 Біла алея /Мар'яна Яворська/
 Поезії /Мар'яна Яворська/

Чесники — давнє село Опільського краю
Чесники — давнє село Опільського краю
Роман Коритко, Денис Белей
 

ст, 42-43

скажемо в кінці розділу, а поки, що торкнемося соціального і госпо¬дарського стану села...
Про соціальний і господарський стан села, про землекористування та віросповідання можна судити із "Общинної енциклопедії Галичини", виданої у 1907 р., у Відні. Там записано, що територія села разом з полями становила 1068 га, а населення — 1351 чол.; у тому числі - 662 мужчини і 689 жінок. Римо-католиків було 59, греко-католиків — 1249, євреїв — 43. У Чесниках жили українці, поляки і євреї, українців було найбільше. В той час поселенням володіла родина дідича Мелінського. їй належали найродючіші землі обсягом 480 га, найкращі пасовиська - 150 га та 600 га лісу. У фільварку працювали як поляки, так й українці, а євреї займалися звичною для них справою — торгівлею. Розмовна мова була, звичайно, українська, нею спілкувалося 1330 осіб. Це означало, що українську мову своєю рідною вважали окремі польські родини. Польською мовою розмовляли лише 21 чол., себто половина поляків, які мешкали у Чесниках.
У селі було 201-не господарство, у кожній хаті в середньому проживало по 7 осіб, більшість родин були багатодітними. Земельні володіння села на той час уже становили: 1105 га поля, 133 га луків, 64 га саду, 316 га лісових пасовищ та 875 га лісу. Були в Чесниках і багатші родини, і бідніші, а 70 господарів мали тільки невеликі ділянки землі.
У користування села було 147 коней, 460 корів, 225 свиней і 24 овець. Господарі тримали переважно одного коня і спрягалися з кимось із сусідів чи родичів. Ті, що не мали тяглової сили, винаймали коней і або платили за них грішми, або відробляли фізично.
Як уже було сказано, велику ролю у виховання національної свідомості галицького українського суспільства зіграло створене у 1869 р. у Львові Товариство "Просвіта". Організація Товариства "Просвіта" в Галичині сколихнула розвиток торгівлі і сприяла діяльності Українського Педагогічного Товариства. Зокрема в Рогатині у 1886 р. виникло Товариство "Народна Торгівля". До обраного комітету входив парох Чесник о. П. Медвецький. У 1897 р. почала у повіті діяти філія Українського Педагогічного Товариства, яке в 1910 р. змінило назву на "Кружок УПТ".
Через 22 роки після заснування Товариства "Просвіта" у Львові його філія виникла в повітовому місті Рогатині. Ініціаторами організації просвітянського товариства були священики на чолі з парохом із села Путятинці о. Иосифом Яворським. Керувала філією Управа, яка незабаром через найпопулярнішу газету "Діло" звернулася із закликом до всіх патріотів у повіті створити осередки "Просвіти" у кожному селі. Оскільки оте звернення якоюсь мірою не загубило актуальності і в наші дні, то процитуємо його текст: "Се непохитна правда, що лише просвічений народ має право і силу заняти поважне становище посеред других народів землі. Наш народ через такого ворога, як темнота, не зміг того добитися. Темнота ходить зі своїми сумними дітками, як "(убожество, непорядність, запроданство і т. д.)". Філія "Просвіти" звертається до усіх свідомих рогатинців і просить організувати у селах читальні"... Діло "Просвіти" — є чисте і святе!"
Одним з найперших сіл, яке відгукнулося на заклик повітової філії "Просвіта" були Чесники. Вже в лютому 1901 р. ініціатори заснували читальню в селі і звернулися з заявою до Матірної "Просвіти" у Львові, в якій писали: "До високого укр. Намісництва у Львові — Семко Шеремета і иньші основателі в Чесниках пов, Рогатин доносять, що хотять у себе заложити Читальню "Просвіта". Крім Семка Шеремети до організаційного комітету належали:
Ілько Шеремета   
Іван Шеремський
Войтко Щепаньчук   
Яцко Парута
Стефан Яновський   
Іван Петрів
Василь Петрів   
Андру Шеремета
Стефан Дяків
Про те зберігаються документи у Львівському історичному архіві. 25 березня 1901 р. до Матірної "Просвіти" у Львові доставлено з Чесник листа такого змісту: "Сим завідомляємо Доставальну дирекцію, що відтворення читальні "Просвіта" відбудеться дня 31 сего місяця в слідуючу неділю. Просимо прислати нам пару книжок а може й делегата, котрий би своєю присутністю підніс торжество сего для нас свята". Листа підписав Ілько Шеремета.
Матірна "Просвіта" відгукнулася на прохання чесниківчан і на руки Ількові Шереметі було безплатно вручено 76 книжок, зокрема твори Н. Устияновича і літературу духовного змісту. Зазаначено такОЖ, що серед книжок був твір про життя Т. Шевченка.