На головну
Про село Історія Гостьова Фото Повідомлення


Толока в Медведівці більше...

Вертеп 2011рік більше...

23 липня відбулася екскурсія в Гошівський монастир більше...

Вручення форми футбольні команді с.Чесники більше...

За кошти проекту на базі сільської бібліотеки буде створено інформаційний центр. більше...

Енергозберігаючі заходи в Чесниківській ЗОШ 1-2 ступенів ІІ-етап більше...

Історико-краєзнавчий нарис “Чесники — давнє село Опільського краю“ / Роман Коритко і Денис Белей/
 Біла алея /Мар'яна Яворська/
 Поезії /Мар'яна Яворська/

Чесники — давнє село Опільського краю
Чесники — давнє село Опільського краю
Роман Коритко, Денис Белей
 

ст. 36-37

прорізів. Вівтар і бабинець перекриті півсферичними цегляними куполами без барабанів, але зі світловими ліхтарями. Окрасою інтер`єра був іконостас XVIII ст., але його повністю зруйновано. На церковному подвір`ї збереглося кілька старих нагробних пам`ятників, а з південної сторони проглядається фрагмент кам`яного муру з пізнішою триарковою брамою.
До Першої світової війни поруч з церквою стояла дерев`яна, збудована у 1760-тих роках, дзвіниця. Це була потужна стовпова, квадратова у плані будівля з високим наметовим дахом.

Оскільки церква дуже старовинна, то й з нею місцеві жителі пов`язують різні легенди та оповіді. Згідно з одним таким переказом у цій церкві восени 1648 р. на Божій службі були козаки гетьмана Богдана Хмельницького. Як відомо з історії під час національно-визвольної війни українського народу від польської займанщини гетьман направив в Опільський край 15-ти тисячне козацьке військо на чолі з полковником Іваном Товпигою.

Чесниківська церква св. Вознесення ще в XIX ст. привертала увагу дослідників сакрального будівництва і багатьох любителів старовини. Про це залишив свої спогади у статті "Гімназія за директора Куровського" український письменник Богдан Лепкий, який у 20-30 роках минулого століття щороку на літні канікули приїжджав у сусіднє село Жовчів до свого шваґра, священика о. Петра Смика. Богдан Лепкий не раз бував у Чесниках і милувався церквою св. Вознесення. Але вперше Месники відвідав ще в кінці XIX ст., коли навчався у Бережанській гімназії. Власне його спогади відносяться до тієї епохи. Богдан Лепкий згадує свого вчителя малювання, колишнього гімназиста Юліана Панькевича, процитуємо короткий запис письменника: "В тій дільниці (пластичним мистецтвом, — Р. К.) з-поміж учнів Бережанської гімназії найбільше визначався Юліан Панькевич. Походив з Рогатина, зі старого малярського роду. На образах недавно відчищеного іконостасу в селі Месники біля Рогатина, стрічав я підписи одного з його предків. Можливо, що й по інших церквах Рогатинщини можна би стрінутися з працями Панькевичів і дійти висновку, що й Рогатин мав ще, може в XV столітті, свою малярську школу, як мали її Львів і Перемишель".
 
Від себе додамо, що справді був на Рогатинщині славний церковний маляр Яків Панькевич, батько Юліана Панькевича, який розписував іконостаси і малював ікони. Праці його пензля залишилися в Рогатин-ській церкві Різдва Святої Богородиці, у Васючинській церкві Покрови Пресвятої Богородиці. Тож не дивно, що залишив свої малярські праці у Чесниківській церкві, адже вона, крім чисто релігійного, мала велике художнє значення, виховувала національну гордість у людей за своїх предків, які зуміли у середні віки збудувати таку сакральну святиню. На жаль, у безбожницькі часи, хоч споруда формально й була взята під охорону історичних пам`яток, інтер`єр церкви зруйновано, залишилися тільки потрощені сліди іконостасу. А найцінніші ікони безслідно щезли...

Оскільки художники Юліан Панькевич часто бував у Чесниках і з замилуванням змальовував навколишню природу, людські портрети, то до його особи повернемося у наступних розділах нашої книжки. А поки що назвемо священиків, які у XVII-XVIII ст. служили у Чесниках Богові, святій церкві і місцевій громаді.

З найдавніших парохів Месник відомі о. Теодор Калиновим (1737-1740), о. Іван Жаткевич (1754-1773), о. Іван Бучинський (1773), о. Симон Довгалевич (1799—1838). Сотрудниками при пароху о. С. Довгалевичу були о. Ілля Ціхольський (1832) і о. Олександр Теліховський (1836). У Шематизмі Львівської архиєпархії, який почав виходити з 1832 р. зазначено, що в Чесниках є церква св. Архангела Михаїла і в ній служить на правах адміністратора священик з Добринова о. Еліяс Ціхольський. Те саме сказано ще про трьох адміністраторів: о. Олександра Теліховського (1836), о. Дезидора Гречанського (1838), о. Івана Шарабуру (1939). Можна зробити висновок, що основний парох о. Симон Довгалевич уже був старий і хворів.

Водночас з інформацією про сільських священиків у Шематизмі подано відомості церковного патрона, себто дідича і кількість населення. Дідичем у Чесниках у тих часах був Д. Хшановський, сільське на¬селення відповідно нараховувало: у 1832 р. — 699, у 1838 р. — 722, у 1839 р. — 913 душ. Характеризуючи Месники за період початку 80-их років XIX ст., Географічний словник залишив такий запис, що