На головну
Про село Історія Гостьова Фото Повідомлення


Толока в Медведівці більше...

Вертеп 2011рік більше...

23 липня відбулася екскурсія в Гошівський монастир більше...

Вручення форми футбольні команді с.Чесники більше...

За кошти проекту на базі сільської бібліотеки буде створено інформаційний центр. більше...

Енергозберігаючі заходи в Чесниківській ЗОШ 1-2 ступенів ІІ-етап більше...

Історико-краєзнавчий нарис “Чесники — давнє село Опільського краю“ / Роман Коритко і Денис Белей/
 Біла алея /Мар'яна Яворська/
 Поезії /Мар'яна Яворська/

Чесники — давнє село Опільського краю
Чесники — давнє село Опільського краю
Роман Коритко, Денис Белей
 

ст. 16-17

На той час у селі вже мешкало 858 осіб. Названо прізвища євреїв: Мошка Шафеля, Бери Акселрад, Иолека Шафеля, Бери Шафель. Корчма у селі належала рогатинському євреєві Шафелю. Поряд з єврейськими прізвищами трапляються ще й такі: Олекса Язловецький, Мартин Шиманський, Бартко Зозуля, Войтко Карчевич, Павло Мадзій, Гриць Янівський...
І ще одне ім`я. Народна пам`ять зберегла ім`я Яна Чесновського, що начебто був управителем маєтку місцевого дідича. Про нього передаються з покоління в покоління два перекази. З одним навіть пов`язане припущення, що від Яна Чесновського пішла назва села. Це небилиця, бо Чесники вже були відомі з 1368 р., як тільки у Галичині появилися польські завойовники. А самого того Яна ще на світі не було. Вірогідніше, що своє прізвище він й одержав від назви села. Таких прикладів у давніх чи середніх віках нашої історії немало.

Можливо на якусь долю правди заслуговує другий переказ, від якого віє навіть романтизмом. Він зводиться до того, що на Чесники напали татари. Саме тоді Ян Чесновський повертався з полювання. Він й не догадувався, що в селі вже орудують кримські наїзники, а його дружина з дітьми та сусідами знайшли прихисток в оборонній фортеці, у церкві "Вознесіння". Виїхавши на високий пагорб, який височить над селом, він помітив загін озброєних татар. Зіп`явшись на стремена, Ян голосно закричав: "Панове, татари! Я вас кличу до бою! Він витягнув з піхви шаблю і галопом помчався на ворога. За ним поскакали й мисливці, які також збагнули страшну небезпеку. Розпочалася люта січа, така, що іскрами щербилися шаблі, а лісом котилася луна від їх ударів. Татари не витримали тиску і кинулися тікати, залишивши трупи та поранених. Зазнали втрат й мисливці, татарська шабля також зачепила стегно самого Яна. Радісно зустріли визволителів люди, що заховалися до церкви. З того часу гора, біля якої відбулася битва з татарами, називається Яновою. Назва збереглася до наших днів.

За часів татарських набігів чесниківчани переважно ховалися у лісах, але десь під кінець XIV ст. їх прихистком стала церква святого Вознесіння, яка повстала на високій крутій горі у формі фортеці.
 
У роки татарського лихоліття спеціально будувалися Божі храми, які ще виконували роль оборонних споруд. Власне такою є церква у Чесниках. Вона мурована, була огорожена кам`яними стінами, земляними валами і ровами. На щастя церква св. Вознесіння збереглася до наших днів, хоч, на превеликий жаль, нею ніхто не опікується. До її історії повернемося трошки згодом.

Про події в Чесниках у XVI—XVII ст. відомо небагато, бо то був час закріпачення селян і посилення експлуатації галицьких земель польськими завойовниками. Збереглося свідчення, що в першій половині XVII ст. у Чесниках діяв оборонний замочок. Очевидно, він мав невеликі розміри.

В кінці 90-ах років членами Товариства Прихильників фортець, палаців і Львівського Земляцтва братів-Рогатинців проводилися експедиції на території Рогатищини з метою обстеження пам`яток оборонного будівництва. До експедиційної групи входили: директор Львівського історичного архіву, доктор історичних наук, професор Орест Мацюк (керівник), археолог Михайло Рожко, художник Микола Козурак, фотограф Володимир Ольхом`як, краєзнавець, родом з І Іідмихайлівці, Ярослав Польовий і письменник, який народився у Черчі, Роман Коритко. Велику допомогу в експедиційних пошуках надали вчитель Рогатинської гімназії, історик Іван Мединський і краєзнавець Михайло Воробець. Удалося виявити цілий ряд невідомих досі пам`яток, проведено їх обміри, фортофіксацію, виготовлено графічні проекти реконструкції. Відвідала експедиція і Чесники. Ось що з того приводу записав Орест Мацюк у своїй статті "Твердині Рогатинщини" (опублікована у збірнику матеріалів другої наукової конференції "Рогатинська Земля: історія та сучасність", Рогатин 26—27 березня 1999 р.). Подамо коротку цитату: "Село Чесники. Оборонна церква XIV ст. Крім цього Словник Географічний... зазначає, що в Чесниках був замок, осідок родини Казановських. Експедиція прийшла до висновку, що замок міг бути на території колишнього фільварку, тепер двір селянської спілки..."

Для підкріплення такого висновку процитуємо дослівний запис у Польському географічному словнику, на який ми вже зсилалися. Там сказано так: "У Чесниках колись існував замок, місце осідку